Костянтин Едуардович Ціолковський

Ціолковський (повне прізвище Ціолковський-Наливайко) Костянтин Едуардович (17.09.1857, с. Іжевське Рязанської обл., тепер РФ — 19.09.1935, м. Калуга, тепер РФ) — учений у галузі ракетної техніки, авіаконструктор, основоположник сучасної космонавтики.

Предки К. Ціолковського — вихідці з Волині, далекі родичі козацького гетьмана Северина Наливайка, чим учений пишався. Його батько, Едуард Ігнатійович Ціолковський (1820—1881) — польський дворянин середнього статку, мати, Марія Іванівна Юмашева, за походженням татарка.

У віці дев’яти років Костя Ціолковський занедужав на скарлатину. У результаті ускладнення після хвороби хлопець втратив слух. Він провчився в гімназії всього чотири роки, два з котрих пробув в одному класі. Через хвороби та родинні обставини він більше ніде не навчався, тож не зміг одержати вищої освіти. У 1879 р. Костянтин екстерном склав іспити на звання вчителя народного училища. Відтоді до 1921 р. працював у школах підмосковного Боровська, Калузької губернії та Калуги. Однак сфера його інтересів виходила далеко за рамки шкільних дисциплін. Він захоплювався дирижаблями, аеростатами, літаками, потягами на повітряних подушках і, звичайно ж, ракетами. Свою першу друковану працю присвятив аеростатам (1892).

У 1894 р. учений виклав проект побудови моноплана (пізніше, у 1932 р. розробив теорію польоту реактивного літака в стратосфері та схеми конструкції літаків із гіперзвуковими швидкостями). У 1896 р. піонер космонавтики розпочав працю над своєю фундаментальною роботою «Дослідження космічного простору з допомогою реактивного двигуна» (закінчив у 1903). У 1926—1929 рр. К. Ціолковський запропонував оригінальну ідею побудови космічного корабля — багатоступеневу міжпланетну ракету.

У 1919 р. учений був прийнятий у так звану соціалістичну Академію (майбутню Академію наук СРСР). До світової науки К. Ціолковський увійшов як видатний теоретик, що передбачив шляхи вирішення значної кількості проблем сучасної космонавтики.

9 листопада 1921 р. ученому було призначено довічну пенсію за заслуги перед вітчизняною й світовою наукою. Цю пенсію йому виплачували до

19 вересня 1935 р. — у той день велика людина і суспільний діяч Костянтин Едуардович Ціолковський пoмер у Калузі — місті, що стало йому рідним.